Іще один ліричний вірш про осінню пору, про початок осені, про вересень Вадима Крищенка. Головний козир осені – її кольори, так само неповторні кольори людського почуття.
Вересень і серпень… Зовсім недалечко,
Зовсім недалечко, та не все одно.
День у плащ осінній дягнувся гречно,
Дивиться привітно у моє вікно.
Вересень і серпень… Ніби зовсім поруч.
Ще тепло за руку вересень трима,
Та очей два птахи дивляться угору,
Бо вже голубої висоти нема.
Вересень і серпень… І словами схожі,
А межу між ними промели вітри.
Та в живому храмі є меткий художник,
Він розмалював їх в різні кольори.
Вадим Крищенко
Завантажується ...(Visited 71 times, 1 visits today)
