В осінньому спокої знаходиться вся природа, і здається, що задрімали цілі села… Проникливий, по-справжньому осінній вірш Івана Франка “Дрімають села…” до вашої уваги!
Дрімають села…
Дрімають села. Ясно ще
осіннє сонце сяє,
та холодом осіннім вже
в повітрі потягає.
Темно-зеленії садки
дрімають вже без плоду,
і тихо гріються хатки,
і греблі гнуться в воду.
Ще ліс не стогне тим важким
осіннім, довгим стоном,
і ще стрілою ластівка
звиваєсь над загоном.
Іван Франко
Короткий аналіз твору
Тема вірша: оспівування краси природи на початку осені.
Головна думка: будь-яка пора року по-своєму особлива (уславлення краси та гармонії в природі).
Художні засоби:
Епітети: «холодом осіннім», «темно-зеленії садки», «важким, осіннім, довгим тоном».
Уособлення: «дрімають села», «садки дрімають», «тихо гріються хатки», «ліс не стогне».
Метафора: «стрілою ластівка звиваєсь». «холодом потягає».
Повтори: «дрімають …», «ще …».
Інверсія: «тихо гріються хатки».
Кількість строф: три.
Рими: ще – вже, сяє – потягає, садки – хатки, плоду – воду, тоном – загоном.
Образи: дрімають села (спокій), сонце сяє (світло), холодом осіннім (зміни), без плоду (зібраний врожай), хатки (затишок), верби, важкий тон (сум), ластівка (прощання з літом).
Слухати вірш онлайн
Завантажується ...Гарного вам настрою! Поділіться сторінкою в соціальних мережах!
З 1989 до 1994 року навчався на фізичному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка, а з 1992 до 1998 року в Національному університеті Києво-Могилянська академія за фахом магістр політології.
Клас, училка не наругает, мы по новым книжкам
Клас вчителька задала його вчити
Загалом нужда страшна… Вже цілі родини жиють бараболею і то часто краденою… Заведено вже кару нагайками…».
Це чудовий вірш я захоплююсь поезією Івана Франка