Помилки перекладу з російської на українську мову засмічують писемну мову і усну, вкрай важливо не допускати їх появи у перекладних текстах.
Помилки перекладу з російської на українську мову
Російською | Неправильно | Правильно | Коментар |
---|---|---|---|
более высокая более светлый |
більш висока більш світлий |
вища світліший |
Типова помилка при перекладі з російської — невикористання лаконічніших українських конструкцій. (не є граматичною помилкою, однак бажано вживати українські однослівні відповідники) |
более ста | більше ста | понад сто,
більш ніж (як) сто |
росіянізм |
в 2000 году | у 2000 році | 2000 року | росіянізм |
в большинстве случаев | в більшості випадків | здебільшого | використання коротких українських відповідників часто є бажаним |
в другом месте | в іншому місці | деінде | використання коротких українських відповідників часто є бажаним |
в конце концов | в кінці кінців | зрештою урешті-решт(врешті-решт) кінець кінцем |
росіянізм |
в первую очередь | у першу чергу | насамперед,
передусім |
використання коротких українських відповідників часто є бажаним |
в прошлом году в позапрошлом году |
в минулому році в позаминулому році |
торік позаторік |
використання коротких українських відповідників часто є бажаним |
видное место | видне місце | чільний та видний | слід зважати на наявність синонімів |
вместо этого | замість цього | натомість | використання коротких українських відповідників часто є бажаним |
во все стороны | в усі сторони | навсібіч | використання коротких українських відповідників часто є бажаним |
встречаются случаи | зустрічаються випадки | трапляються
випадки |
Українською «зустрічатися» потрібно вживати там, де йдеться про зустріч. |
ВУЗ | ВУЗ | ЗВО, виш | В українській мові нема слова «учба»; правильна назва «заклад вищої освіти (ЗВО)» або «виш» (вища школа). |
вылитый (похожий) | вилитий | викапаний | «вилитий» у значенні «схожий» — це росіянізм |
вынужден был должен был (бы) буду вынужден должен буду |
був вимушений повинен був буду змушений повинен буду |
мусив мусив, мав (би) муситиму матиму |
Деколи буває доладніше вживати інфінітиви: мусити (крайній ступінь потреби) і мати (не обов’язковість потреби). До того ж останній є питомішим для української мови. |
данное время, данные обстоятельства |
даний час, дані обставини |
цей (конкретно) подібний(приблизно) цей час, подібні умови |
калька |
действующий | діючий | чинний (голова, закон) дієвий (засіб),дійові (особи) |
активні дієприкметники на –юч– українській мові не властиві (див. відповідний розділ) |
до сего времени,
до сих пор |
до цього часу, до цих пір | досі | використання коротких українських відповідників часто є бажаним |
до сей поры с этого времени |
до цієї пори з цього часу |
дотепер відтепер |
використання коротких українських відповідників часто є бажаним |
до тех пор;
до того времени |
до тих пір; до того часу до тих пір, поки |
доки допоки |
використання коротких українських відповідників часто є бажаним |
затруднения | утруднення | утруднення та скрута | слід зважати на наявність синонімів |
исключение | виключення | 1) виняток 2) виключення (дія) |
росіянізм |
исполняющий | виконуючий | виконувач,
виконавець, під час виконання тощо |
активні дієприкметники на –юч– українській мові не властиві (див. відповідний розділ) |
их | їх | їх та їхній | в літературній російській их означає як особовий їх, як і присвійний займенник їхній, тому треба зважати на контекст. |
к ним относятся | до них відносяться | до них належать | Слова «відношення» та «відноситися» вживаються у математиці, філософії, логіці.[2] |
каждый раз | кожного разу | щоразу, щодня, щомиті… | використання коротких українських відповідників часто є бажаним |
как правило | як правило | зазвичай | коротша конструкція, що не має російського відповідника (формально — помилкою не є) |
как только | як тільки | щойно | використання коротких українських відповідників часто є бажаним |
кромка | кромка | окрайок, крайка, пруг ребро (пруг), кант (об)лямівка, пруг, оторочка |
росіянізм |
крупный | крупний | великий, чималий, буйний, дорідний | детальніше |
лучший друг / фильм / футболист новейший |
кращий друг / фільм / футболіст [без порівняння] новіший |
найкращий
новітній, найновіший |
Контекстуальна помилка. Кращий вживають при порівнянні: цей фільм кращий за той, але найкращий фільм 2005 року. |
любые | любі́ | будь-які | росіянізм |
многочисленный | багаточисельний, багаточисленний | численний | росіянізм |
на фоне | на фоні | тло та фон | слід зважати на наявність синонімів |
наиболее значительное | найбільш значне | найзначніше | Типова помилка при перекладі з російської — невикористання лаконічніших українських конструкцій. (не є граматичною помилкою, однак бажано вживати українські однослівні відповідники) |
найти понимание | знайти порозуміння | порозумітися | використання коротких українських відповідників часто є бажаним |
находиться где-то | знаходитися десь | перебувати, бути, міститися, лежати, розташовуватися | росіянізм |
не хватать | не вистачати | бракувати | використання коротких українських відповідників часто є бажаним |
нести потери | нести втрати | зазнавати втрат та нести | слід зважати на наявність синонімів |
ни единого | ні єдиного | жодного | росіянізм |
обобщающий | узагальнюючий | узагальнювальний, підсумковий | активні дієприкметники на –юч– українській мові не властиві (див. відповідний розділ) |
овладевать | оволодівати | оволодівати та
опановувати |
слід зважати на наявність синонімів |
около ста около двух (трех) |
біля ста біля двох (трьох) |
близько (коло) ста;
із сто зо два (три) |
Поширена помилка, ураз треба пам’ятати, що прийменник з позначає приблизність тільки спільно зі знахідним відмінком. Тобто з десять (десятьох), а не |
основная масса | основна маса | загал та маса | слід зважати на наявність синонімів |
отменить, отменять | відміняти | скасувати, скасовувати | росіянізм |
по крайней мере | по крайній мірі | 1) принаймні 2) щонайменше |
росіянізм |
по понедельникам, по местам, по годам… | по понеділкам, по місцям, по рокам… | щопонеділка,
по місцях (на місця), щороку… |
росіянізм |
попадать | попадати | влучати та
потрапляти |
слід зважати на наявність синонімів |
попробовать еду
какую-либо |
пробувати | скуштувати та
спробувати |
слід зважати на наявність синонімів |
порядок | порядок | порядок та лад | слід зважати на наявність синонімів |
представляет собой | представляє собою | є, являє собою | калька |
принцип | принцип | принцип та засада | слід зважати на наявність синонімів |
приходить в сознание | приходити до свідомості | опритомніти,
отямитись |
використання коротких українських відповідників часто є бажаним |
рассчитывать | розраховувати | вираховувати та
сподіватися, очікувати |
слід зважати на наявність синонімів |
режущая кромка | ріжуча кромка | лезо, різальний
окрайок, вістря, різець |
росіянізм |
ряд чего-то | ряд чогось | низка та ряд | слід зважати на наявність синонімів |
с обеих сторон | по обидві сторони | обабіч | використання коротких українських відповідників часто є бажаним |
с тех пор с каких пор |
з тих пір з яких пір |
відтоді відколи |
використання коротких українських відповідників часто є бажаним |
с целью … | з метою … | щоб … для … |
Слово «мета» в українській мові передає важливе життєве завдання або ідейне спрямування людини. |
сейчас | зараз | тепер (нині)
і зараз |
зараз — це в цю саму мить або негайно, притьмом (Пійдіть гінця мені кликніте. До мене зараз щоб прийшов), а тепер — позначає проміжки часу від одного дня (Як не тепер, то в четвер), до сьогодення загалом. |
совпадение, совпадение обстоятельств |
співпадіння, співпадіння обставин |
збіг, збіг обставин |
калька |
согласно чему-либо, в соответствии с чем-либо | згідно чого, згідно чому, згідно до чого, відповідно чого, у відповідності до чого, у відповідності з чим, відповідно з чим тощо |
згідно з чим, відповідно до чого |
росіянізми |
существующий | існуючий | нинішній, сучасний, наявний | активні дієприкметники на –юч– українській мові не властиві (див. відповідний розділ) |
так как (поскольку) | так як | оскільки, позаяк | калька |
такие как | такі як | як-от | калька |
тратить время тратить силы |
витрачати час тратити сили |
тратити та гаяти, марнувати |
слід зважати на наявність синонімів |
учебный | учбовий | навчальний | в українській мові нема слова «учба», є іменник «навчання» |
учиться грамоте | навчатись грамоті | навчатись грамоти | |
фактор | фактор | чинник та фактор | слід зважати на наявність синонімів |
через некоторое время | через деякий час | згодом | використання коротких українських відповідників часто є бажаним |
что есть силы | що є сили | щосили, чимдуж,
щодуху |
використання коротких українських відповідників часто є бажаним |
эксплуатировать человека | експлуатувати людину | визискувати та експлуатувати | слід зважати на наявність синонімів |
это не является доказательством (кем, чем) | це не є доказом | це не є доказ (хто, що) | граматична калька |
Активні дієприкметники
На думку багатьох мовознавців, активні дієприкметники не властиві українській мові,натомість особливістю української мови є їх уникнення. Спроби ж живосилом застосувати в українській мові невластиву форму активного дієприкметника псують милозвучність й утруднюють вимовляння. Прямі відповідники російським дієприкметникам в апозитивно-присудковій функції із суфіксами -ущ-, -ющ-, -ящ-, -вш- в українській мові відсутні. Однак, чинний правопис, хоч і з поправкою рідко, допускає вживання активних дієприкметників теперішнього часу в українській.Внаслідок цього «внормованого непорозуміння», в сучасній мові можна зустріти такі слова як: працюючий, діючий, всеохоплюючий, оточуючий, поступаючий — це результат силкувань мовців чи літредакторів, що намагаються якнайточніше передати російські активні дієприкметники українською. Але деколи їх творення ускладнене, а зазвичай просто невиправдане, адже в українській вдосталь засобів опріч активних дієприкметників, що ними можна скористатися:
- дієсловами, конструкціями на зразок — той, що іде; який іде;
ідучий. - віддієслівними прикметниками — господствующий → панівний;
пануючий; вращающий → обертальний;обертаючий; плавающий → плавучий;плаваючий - відіменникові прикметниками — координирующий → координаційний;
координуючий; провоцирующий → провокаційний;провокуючий. - активними дієприкметниками минулого часу — отстающий → відсталий;
відстаючий; недостающий → забраклий;бракуючий. - дієприслівниками — Человек, употребляющий грязную пищу, может заболеть → Людина, вживаючи брудну їжу, може занедужати;
вживаючий. - іменниками з тим самим або іншим коренем — выступающий [на митинге] → промовець;
виступаючий; начинающий → початківець;починаючий. - іменниками-прикладками — несущее крыло → крило-носій;
несуче крило; митингующие студенты → студенти-мітингарі;мітингуючі студенти. - прикметниками зі словами щораз, чимраз, дедалі — нарастающие давление → щораз більший тиск; возрастающий спрос → дедалі більший попит.
- інколи можна замінити відповідним пасивним дієприкметником.
Водночас не відповідає дійсності і погляд, що активних дієприкметників геть немає в українській літературній мові. Наприклад, такі активні дієприкметники як «блукаючий», «зникаючий» та «сивіючий» знаходимо у класиків: Михайла Коцюбинського, Лесі Українки та Івана Франка відповідно. Їх наявність в українській інтелігентській і письменницькій мові деякі мовознавці пояснюють впливом російської та польської літературних мов, або ж, як можна бачити у Шевченковій мові, безпосередньо церковно-слов’янської.
Також не слід думати, що в українській мові немає слів прикметникового типу на -чий, -щий, -ший, -мий. Такі слова є. Але багато з них вже втратили свої часові відтінки й правлять тепер за звичайних прикметників, характеризуючи сталу ознаку якоїсь речі чи істоти,наприклад: бачу́чий, летю́чий, маю́чий, роботя́щий, цілющий, колючий, палючий, пекучий і т. ін., або за іменників, наприклад: ведучий.
Пасивні дієприкметники
Прямі відповідники пасивних дієприкметників російської мови із суфіксами -ем- в українській мові відсутні. Їх можна передавати наступними способами:
- за допомогою описової форми (называемый → що (який) називається)
- пасивними дієприкметниками недоконаного виду, якщо вони утворюються з суфіксом -ува-, -юва- (получаемый → одержуваний, сравниваемый → порівнюваний)
- дієприкметниками з суфіксом -ан- (называемый → називаний; обнаруживаемый → відкриваний, викриваний).
Активний та пасивний стан дієслова
Розрізняють два стани дієслова: активний і пасивний.
-
- Дієслова, що означають дію, спрямовану від її носія, вираженого називним відмінком, на предмет, виражений знахідним відмінком без прийменника, належать до активного стану: науковці вивчають питання, робітники ремонтують будинок, співак виконував пісню, мама вмиває дитину, вітер похилив дерево, друг зустрів друга.
- Дієслова, що означають дію, спрямовану на предмет, виражений у реченні називним відмінком, від її носія, названого орудним відмінком, належать до пасивного стану: питання вивчається науковцями, будинок ремонтується робітниками, пісня виконувалася співаком. При цьому до перехідного дієслова приєднується частка -ся і воно втрачає свою перехідність.
Пасивні дієслівні конструкції з часткою -ся характерні для російської мови.Українська мова, натомість, уникає пасивних конструкцій. Тому слід, де це можливо, надавати перевагу дієсловам активного стану над пасивними дієсловами. Наприклад:
- план складається комісією → комісія складає план
- закид заперечується вірянами → віряни заперечують закид
- окремо пишуться → окремо пишемо
- дефіс не ставиться → дефіс не ставимо
- об’єкт виділяється натиском → об’єкт виділяємо натиском, об’єкт виділяють натиском тощо.