Вірш “Ще не вмерла Україна…” Павла Чубинського – авторська версія, короткий аналіз
17:01, 10 Серпня 2022

Вірш “Ще не вмерла Україна…” Павла Чубинського – авторська версія, короткий аналіз


Вірш “Ще не вмерла Україна…” Павла Чубинського став основою національного гімну України – повна авторська версія, короткий аналіз твору.

Вірш "Ще не вмерла Україна..." Павла Чубинського - авторська версія, короткий аналіз

Вірш “Ще не вмерла Україна…” Павла Чубинського – авторська версія, короткий аналіз

Оригінальний вірш – авторський варіант Павла Чубинського

Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля!
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!

Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!

Гей-гей, браття милі,
Нумо братися за діло,
Гей, гей, пора встати,
Пора волю добувати!

Ой, Богдане, Богдане, славний наш гетьмане,
Нащо оддав Україну ворогам поганим?!
Щоб вернути її честь, ляжем головами,
Наречемось України славними синами.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!

Спогадаймо тяжкий час, лихую годину,
тих, що вміли умирати за нашу Вкраїну,
Спогадаймо славну смерть лицарства-козацтва!
Щоб не стратить марно нам свого юнацтва!

Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!

Державний гімн України (чинна версія)

(Слова: Павла Чубинського
Музика: Михайла Вербицького)

“Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду”.

 

Державний гімн України (попередня версія, чинний до 6 березня 2003 року)

(Слова: Павла Чубинського
Музика: Михайла Вербицького)

Ще не вмерла України, ні слава, ні воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб’ється, згомонить степами,
України слава стане поміж народами.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

 

Короткий аналіз вірша

Український етнограф, фольклорист, поет Павло Чубинський написав вірш “Ще не вмерла Україна” (1862), якому у майбутньому судилося стати державним гімном України. Але первісний текст Чубинського був перероблений та виправлений М. Вербицьким, який поклав на музику. Поет, говорячи про волю, натякає на славні запорозькі традиції боротьби за свободу, мріє про возз’єднання всіх розрізнену українських земель, висловлює готовність постояти за свободу народу. Повтор звертання “браття” викликає почуття єдності всієї нації, всіх громадян України.

Джерела

(Visited 25 times, 4 visits today)

 

Про автора: Olexandra


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2022 Mova i literatura
Дизайн і підтримка: GoodwinPress.ru