Василь Симоненко "Ти знаєш, що ти — людина..." - читати повністю, слухати онлайн, аналіз вірша

Василь Симоненко “Ти знаєш, що ти — людина…” – читати повністю, слухати онлайн, аналіз вірша.

Василь Симоненко “Ти знаєш, що ти — людина…” – читати повністю, слухати онлайн, аналіз вірша

Ти знаєш, що ти — людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

Аналіз вірша

Неповторне і життя, яке дуже швидко минає. Тому не можна відкладати на потім ні добрих справ, ні дружби, ні кохання, ні мрій, ні спілкування з природою. Про це вірш В. Симоненка “Ти знаєш, що ти — людина…”.

У вірші немає барвистих порівнянь та метафор, тут переважає розмовна інтонація, фрази уривчасті. Але при цьому — велика сила та глибина думки, афористичність висловлювання, яка проникає в саме серце читача чи слухача.

Літературний рід: лірика.

Жанр: ліричний вірш.

Напрям, течія: шістдесятники.

Віршовий розмір: шестистопний ямб.

Римування: перехресне з паралельним.

Строфа:

Провідний мотив, мотиви: справедливiсть, життєздатність, самоповага. Через цi мотиви автор яскраво передав образи свого власного “я”, народу, влади.

Тема: роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути якомога більше, зробити добрі справи.

Ідея: утвердження думки про неповторність кожної людини; заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити.

Композиція: поезія починається з риторичних запитань, після чого В. Симоненко вмотивовано пояснює про смисл і призначення людини на землі, швидкоплинність її життя. Автор твору наголошує на тому, що людина повинна поспішати жити, робити добрі справи, залишаючи по собі слід.

Вірш складається з чотирьох куплетів, кожний з який містить по п’ять рядків.

Художні засоби:

Повтори:

Усмішка твоя — єдина,

Мука твоя — єдина,

Очі твої — одні.

Риторичні запитання: “Ти знаєш, що ти — людина?”, “Ти знаєш про це чи ні?”

Риторичний оклик: “Гляди ж не проспи!”

Епітети: “люди — добрі, ласкаві й злі”, “усмішка, мука — єдина”.

Проблематика: