Оповідання про тварин “Котенятко Няв-Няв”

Пропонуємо гарне оповідання про тварин Оксани Іваненко “Котенятко Няв-няв”. Позитивне, цікаве, однозначно подобається всім без виключенняя дітлахам.

Оповідання про тварин “Котенятко Няв-Няв” Оксани Іваненко

Якось уранці забула маленька дівчинка налити молока своєму котеняті. Котенятко було голодне. Воно хотіло попросити молока у дівчинки. І раптом забуло, як треба просити. Вибігло воно на подвір‘я і гірко заплакало.

На повір’ї зустріло корову.

— Чого ти плачеш, бідне котенятко? — питає корова Зорка.

— Ну, як же мені не плакати, — каже котенятко, — я таке голодне, а не знаю, як попросити їсти.

— Та це дуже просто, — каже Зорка, — я тебе навчу. Ти скажи: м-у-у, тебе й нагодують.

— Ні, — казе котенятко, — це корови так просять.

І побігло далі.

Коло воріт стояло лоша.

— Чого ти плачеш, бідне котенятко?

— Як же мені не плакати? — каже котеня, — я голодне, а не знаю, як просити їсти.

—Це дуже просто, — каже лоша, — скажи: гі – гі – гі, тебе й нагудують. Я завжди так прошу.

— Ні, — каже котенятко, — це коні так просять, котенятка інакше повинні просити.

І побігло далі.

А назустріч йому півень.

— Котятко, котятко, чого ти плачеш?

— Котенятко, котенятко, чого ти плачеш?

— Та як же мені не плакати, каже котеня, — я їсти хочу, а не знаю, як треба просити.

— Ну, я тебе навчу, — каже півник,— ти закричи : ку–ку–рі–ку — ось і все. Я завжди так прошу.

—Ні, — каже котенятко, — це тільки так півні співають.

І побігло далі. Прибігло до комори.

А назустріч звідти виходить великий чорний кіт.

— Чого ти, котенятко, плачеш?

— Як же мені не плакати — їсти дуже хочеться, а я забуло, як попросити їсти.

— Та ти скажи: няв-няв, — віщповідає чорний уіт.

Згадало котенятко, зраділо і побігло просто до дівчинки.

— Няв-няв, — занявчало воно так голосно, ніби старий чорний кіт.

— Що ж це таке? — схопилася дівчинки за голову. — Я ж забула молока дати котеняті!

Вона взяла мисочку і аж по самі вінця наповнила молоком. А котенятко аж до денця вилизало.

Оксана Іваненко