Василь Симоненко “Лебеді материнства” – читати повністю, слухати онлайн, аналіз вірша
17:38, 12 Жовтня 2022

Василь Симоненко “Лебеді материнства” – читати повністю, слухати онлайн, аналіз вірша


Василь Симоненко “Лебеді материнства” – читати повністю текст, слухати онлайн, аналіз вірша.

Василь Симоненко "Лебеді материнства" - читати повністю, слухати онлайн, аналіз вірша

Василь Симоненко “Лебеді материнства” – читати повністю, слухати онлайн, аналіз вірша

Мріють крилами з туману
лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

Заглядає в шибу казка сивими очима,
Материнська добра ласка
в неї за плечима.

Ой біжи, біжи, досадо,
не вертай до хати,
Не пущу тебе колиску синову гойдати.

Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,
Опустіться, тихі зорі, синові під вії.

Темряву тривожили криками півні,
Танцювали лебеді в хаті на стіні.

Лопотіли крилами і рожевим пір’ям,
Лоскотали марево золотим сузір’ям.

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспані тривоги.

У хмільні смеркання мавки чорноброві
Ждатимуть твоєї ніжності й любові.

Будуть тебе кликать у сади зелені
Хлопців чорночубих диво-наречені.

Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.

За тобою завше будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата.

І якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі,

Стануть над тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Аналіз вірша

Чарівні, неповторні роки дитинства, коли стоїть над ліжечком мама й оберігає дитину від усіх бур та тривог світу. Тоді життя — казка з чарівними рожевими лебедями. Але діти виростають, ідуть у широкий світ, де їх чекають і кохання, і розчарування, і небезпеки. Як далеко б не були від рідного дому сини й дочки, за ними завжди “будуть мандрувати очі материнські і білява хата”, як добрі янголи-охоронці. Тому все можна вибрати — друга, дружину, однодумця, не можна вибирати лише рідну матір та Батьківщину.

Літературний рід: інтимна лірика.

Жанр: вірш (колискова пісня).

Напрям: модернізм (умовно).

Течія: неоромантизм.

Система віршування: силабо-тонічна.

Віршовий розмір: 7-стопний хорей.

Римування: паралельне (аа бб).

Строфа: двовірш.

Історія написання: вирісши без батька, поет особливе тепло й удячність відчував до матері, яка його виростила, уклавши в сина все найкраще.

Рік створення: написано в 1960-1963 рр., коли поет працював кореспондентом газети “Молодь Черкащини”.

Провідний мотив, мотиви: “материнська любов”, “патріотизм”, “вибір”, “виховання”, “казка дитинства”.

Тема: материнська любов до сина; любов до Батьківщини.

Ідея: возвеличення відданої материнської любові та її вміння виховувати дитину відповідно до найвищих моральних і патріотичних критеріїв (“Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину”),

Композиція: зображення казкового вечора — звернення матері до досади, щоб не приходила до сина, прохання до лебедів, зір прийти до сина — зображення химерного танцю півнів на стіні — повчання матері про життєвий вибір.

Художні засоби виразності: алітерація, епітет, порівняння, метафора, символ, метонімія, антитеза, інверсія, риторичне звертання.

Образи та символічні образи: людей: мати, син, друг, мавки чорноброві (диво-наречені); міфологічних істот: досада; природи: туман, лебеді, ніч, зорі, верби, тополі; предметів і явищ: колиска, хата, казка, тривоги, очі материнські, білява хата, Батьківщина, душа, прощання.

Символічні образи: казка (символ добра); лебеді (символ материнської любові, відданості, мрії); верби та тополі (символ Батьківщини); мати й Батьківщина (символ найдорожчого в людському житті).

Примітки та корисна інформація: Уже перша збірка В. Симоненка “Тиша і грім” (1962 р.) полонила читачів змістовністю й простотою вислову, зрілістю думок і справжністю почуттів, по-молодечому завзятих. Вона засвідчила, що в літературу прийшов самобутній поет. Своєю творчістю він, як справедливо вважає Олесь Гончар, “став чистим, непідкупним сумлінням своїх ровесників”, став лицарем, витязем нового етапу в українській поезії, а витязь — значить відважний, доблесний воїн, борець за правду життя й красу світу засобами слова.

Поезія щира, задушевна, мелодійна, недаремно вона покладена на музику. І відображає глибокі патріотичні почуття, в яких любов до матері й до Батьківщини зливаються в одне ціле.

Аудіо-версія – слухати онлайн

Джерела

(Visited 22 times, 1 visits today)

 

Про автора: Olexandra


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2022 Mova i literatura
Дизайн і підтримка: GoodwinPress.ru