Леся Українка “Тиша морська” – читати повністю, слухати онлайн, короткий аналіз вірша
10:27, 28 Грудня 2022

Леся Українка “Тиша морська” – читати повністю, слухати онлайн, короткий аналіз вірша


Леся Українка “Тиша морська” – читати повністю твір, слухати онлайн аудіо версію, короткий аналіз вірша.

Леся Українка "Тиша морська" - читати повністю, слухати онлайн, короткий аналіз вірша

Леся Українка “Тиша морська” – читати повністю, слухати онлайн, короткий аналіз вірша

В час гарячий полудневий
Виглядаю у вiконце:
Ясне небо, ясне море,
Яснi хмарки, ясне сонце.

Певно, се країна свiтла
Та злотистої блакитi,
Певно, тут не чули зроду,
Що бува негода в свiтi!

Тиша в морi… педве-ледве
Колихає море хвилi;
Не колишуться од вiтру
На човнах вiтрила бiлi.

З тихим плескотом на берег
Рине хвилечка перлиста;
Править хтось малим човенцем,
В’ється стежечка злотиста.

Править хтось малим човенцем,
Стиха весла пiдiймає,
I здається, що з весельця
Щире золото спадає.

Як би я тепер хотiла
У мале човенце сiсти
I далеко на схiд сонця
Золотим шляхом поплисти!

Попливла б я на схiд сонця,
А вiд сходу до заходу,
Тим шляхом, що проложило
Ясне сонце через воду.

Не страшнi для мене вiтри,
Нi пiдводнй камiння, —
Я про них би й не згадала
В краю вiчного промiння.

Євпаторiя, 1890, 16 серпня

Аналіз вірша

Леся Українка любила море. Воно вабило її своєю мінливістю, величчю, красою. Ця “країна світла та злотистої блакиті” навіває романтичні думки, мрії, бажання помандрувати кудись далеко-далеко Останню строфу поезії можна розуміти й алегорично: лірична героїня не боїться труднощів, вона готова їх долати, боротися за свою щасливу долю.

  • Рід – лірика
  • Жанр – вірш
  • Тема «Тиша морська»: зображення казкової краси морської тиші, коли в морі ледве хлюпочуть хвилі і сяє сонечко.
  • Ідея «Тиша морська»: возвеличення приємного почуття душевного комфорту, насолоди від гарної погоди на морі.
  • Основна думка: приємна погода сприятливо впливає на внутрішній стан людини, її настрій.

Художні засоби

• повторення: «ледве-ледве»;

• риторичні оклики: «Що бува негода в світі!»; «Золотим шляхом поплисти!»;

• епітети: «час гарячий», «ясне небо, море, хмарки, сонце», «злотиста блакить», «тихий плескіт», «хвилечка перлиста», «стежечка злотиста», «щире золото», «золотий шлях»;
• метафори: «колихає море хвилі», «рине хвилечка», «в’ється стежечка», «золото спадає», «шлях, що проложило сонце».

• персоніфікація: колихає море хвилі, проложило сонце

• повтори: ледве-ледве; ясне небо, ясне море, ясні хмарки, ясне сонце, певно, править хтось…

• риторичні оклики: “…бува негода в світі!”, “…шляхом поплисти!”

Аудіо версія

Джерела

(Visited 6 times, 2 visits today)

Про автора: Olexandra


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2023 Mova i literatura
Дизайн і підтримка: GoodwinPress.ru