Вірш Івана Франка «Вже сонечко знов по лугах…»

Пропонуємо відомий вірш Івана Франка «Вже сонечко знов по лугах…». Гостро і різко лунають слова поета, соціальний зміст  – головний у вірші, і на тлі весняних змін у природі, соціальні акценти стають іще гострішими.

«Вже сонечко знов по лугах…» – вірш Івана Франка

Вже сонечко знов по лугах
Почало весняную роботу;
І знов по широких полях
Полились ріки людського поту.
По тихій, по чистій ріці
Знов сріблястая риба гуляє;
По голій, тісній толоці
Знов худоба худа шкандибає.
Дзвенить птахів співами ліс,
І зозуля кує коло кладки;
Дорогою тягнеться віз –
Секвестратор в село за податки.

Іван Франко

28 березня 1880

Які емоції викликає цей вірш у вас? Поділіться в коментарях!