Народні усмішки, випуск 6
17:01, 09 Листопада 2017

Народні усмішки, випуск 6


Народні усмішки, випуск 6 – усім шанувальникам народного гумору!

Народні усмішки, випуск 6

* * *

До банкомата підходить чоловік, вставляє картку, набирає код і забирає гроші. П’яниця стоїть рядом і дивується:
– Ніяк не втропаю! Скільки тут стою, і не можу зрозуміть, в яку ви всі гру граєте!

* * *

Йдуть п’яниці селом і розмовляють:
– Ти чуєш, од Петрової хати самогоном пахне!
– А од Іванової – свіжиною! То що будемо робити?
– Та що, підемо спочатку до Петра на первак, а потім до Івана – на свіжину за закускою

* * *

Діалог двох собак:
– Ти, кажуть, покусав свого господаря?
– Так!
– А за що?
– А хай мої нагороди не носить!

* * *

Дружина чоловікові:
— Любий, перестань одповідать “так, люба” кожного разу, коли наш пес гарчить уві сні.

* * *

Чоловік телефонує додому:
– Я трохи затримаюсь, ми тут з Іваном граємо у шахи.
Жінка затуляє рукою слухавку і гукає в спальню:
– Іване, не хвилюйся, мій чоловік у тебе грає в шахи!

* * *

-Чому ти такий сумний?
-Завтра віддають заміж мою наречену!
-За кого?
-За мене…

* * *

-Як там Іван?
-Попав на каторгу!
-Як це?
-Ожинився, а у тещі 2 гектара городу!

* * *

П’ятирічний Дмитрик спостерівгав, як сусід порається біля бджол. Потім той почастував малого медом. Дмитрикові мед сподобався і каже:
— Дядьку, а дайте і мені бджолу і бджолака, хочу, щоб і в мене свій мед був.

* * *

Миколка вмів рахувати тілько до тридцяти. Бабуся сапала кукурузу, і попросила, щоб онук порахував, скільке ще рядків залишилось. Той повернувсь, і каже:
— Залишилось ще 30, і ще трошки.

* * *

Чотирирічна Тетянка побігла до хати, подивитись, котра зараз година, еа прохання мами. Повертаєть, і каже:
— Зараз пів два і на пів шість!

* * *

Бабуся задумала приспать дворічну Яринку. Тільки прилягла коло малої, зразу ж і задрімала, стомлена. Мала тихенько каже, підводячись:
— Ти, бабуся, поспи, а я піду погуляю.

* * *

-Тату, а в сусіда вівчарка німецька?
-Так, німецька!
-А гавкає, як і наша Жулька!

* * *

У сім’ї з’явилась трійня.
– Тату, -питає Сргійко батька,- а вони всі залишаться у нас, чи це на вибір?

* * *

– Мамо, чому ти народила спершу Марічку, а тоді тільки мене?
– Той що, – поспішила заспокоїть сестру Марічка,- коли я вже стану старенька, ти ще будеш молоденька.

* * *

Хлопчик-рибалка приходить до фотографа:
– Збільшіть, будь ласка, тільки рибу, а мене залиште на фото таким самим.

* * *

Маленький Василько питає листоношу:
– Ви ходити з листами на кожну вулицю?
– Так!
– В кожний дім?
– Авжеж!
– А я б на вашому місці відправив би всі листи поштою!

 

Хлопчаки дивляться, як чоловік напуває корову з відра.
– Бачиш, як розводять молоко водою! – каже один.

Учителька запитує Дмитрика на уроці:
– Скільки буде два в квадраті?
– Стільки ж, скільки і два в колі.

Приходить до дитячого садочка нова вихователька:
– Здрастауйте, мене звуть Жанна Генадіївна!
Діти притихші дивляться на незнайому тьотю. Тут раптом тихенький голосочок ззаду:
– Жадина-Гов’ядина?

-Ваша донька всі перерви бігає за хлопчиками!
– Але в її віці всі дівчатка бігають за хлопчиками!
– З ножем?

– Тату, я попав каменем у сусідський Лексус!
– Іди геть, хлопчику, я тебе не знаю!

 

 

(Visited 135 times, 1 visits today)

Про автора: Мова онлайн


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2024 Mova i literatura
Дизайн і підтримка: GoodwinPress.ru