Письменниця Надія Хоменко – відома своїми проникливими творами, особливо відома на Полтавщині, де проходили найбільш активні творчі роки митця.
Надія Хоменко: біографія письменниці
Надія Костянтинівна Хоманко-Афонська народилась 30 серпня 1912 року в Києві.
у 1927 році родина переїхаа на Полтавщину. Дитинство пройшло в мальовничих селах над Сулою: в Пізниках, Хорошках, в місті Лубни.
Перші вірші поетеси були надруковані в 1930 році у районній газеті “Червона Лубенщина” і харківському журналі “Молодняк”.
Одержувала освіту в Київському і Лубенському педагогічних інститутах.
Деякий час працювала вчителькою в селі Шершнівка. Була літпрацівником у редакціях місцевих газет: “Червона Лубенщина”, “Ударник”.
Під час Великої Вітчизеняної війни Надія Хоменко перебувала на Уралі, в місті Челябинську. В 1944 році повернулася в Лубни. Відновила свою роботу в редакціїї газети “Червона Лубенщина”, тепер вона мала назву “Ленінська Зоря”.
В 1949 році письменниця прийнята в Спілку письменників СРСР.
В різний час виходили такі збірки поезій Надіїї Хоменко:
- «Джерело радости» (1950),
- «Дружба сердець» (1955),
- «Шумлять сади полтавські» (1956),
- «Невидима скрипка» (1972),
- «Кумачеве слово» (1979);
І такі повісті:
- «Повість про любов» (1957),
- «Ходить щастя недалечко» (1960),
- «Медяні роси» (1968);
- роман «Люби мене» (1963),
- кілька збірок оповідань.
Якщо вам сподобалась публікація – повідомте про це своїм друзям у соціальних мережах!