Відкрити меню

Павло Тичина “Гаї шумлять”


Пропонуємо вірш Павла Тичини “Гаї шумлять”, що вже став класикою лірики. Рідко кому вдавалося так майстерно передати свої враження, почуття, натхнення за допомогою віршованого слова. Тичині – вдалось, і ось уже скільки поколінь його поезія залишається затребуваною.

тичина гаъ шумлять

Гаї шумлять…

Гаї шумлять –
   Я слухаю.
   Хмарки біжать –
   Милуюся.
   Милуюся-дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Гей, дзвін гуде –
   Iздалеку.
   Думки пряде –
   Над нивами.
Над нивами-приливами,
Купаючи мене,
мов ластівку.
Я йду, іду –
   Зворушений.
   Когось все жду –
   Співаючи.
   Співаючи-кохаючи
   Під тихий шепіт трав
   голублячий.
Щось мріє гай –
   Над річкою.
   Ген неба край –
   Як золото.
   Мов золото – поколото,
   Горить-тремтить ріка,
   як музика.

Павло Тичина

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Мова і література © 2017 ·   Увійти